«Хочу розібратися, де межа між психологією та езотерикою. На ефірах Кристини Кудрявцевої часто чую такий вислів: «Щоб зовсім не скотитися в езотерику». Невже з цим підходом усе так сумно й у ньому мало від психології?» (Оксана).
Езотерика — наука про внутрішній світ: як людина себе бачить, взаємодіє з оточенням, до чого проявляє інтереси й таланти. У цьому понятті немає нічого поганого.
Коли я кажу «Щоб не скотитися в езотерику», маю на увазі навколоабсурдні речі у світі психології. Це метафора про сучасне трактування езотерики з подачі більшості фахівців. Я б сказала, непрофесійних.
Сучасне суспільство сприймає езотеричні (внутрішні) процеси в поведінці людей занадто буквально.
Наприклад, нещодавно ми з колегами зустрічалися в ресторані, де меню складено за принципами аюрведи. Це стародавня система індійської медицини, наука про здоров'я і життя. Багато відвідувачів ресторану захоплюються Ведами — збірками стародавніх священних писань індуїзму.
За сусіднім столиком дівчина розповідала про Веди з погляду езотерики й подавала сенс книжок занадто буквально. Наприклад, якщо дівчина має схилятися перед чоловіком, то це закон. Незаперечне правило.
Але Веди — це книга символічна, як і наша Біблія. Тому сприймати їх потрібно не буквально, а символічно. Тобто не дівчина має схилятися перед чоловіком, а її внутрішній дух перед цим світом. Інакше кажучи, потрібно себе контролювати та спрямовувати свою енергію на саморозвиток і щасливе життя.
Зараз багато езотериків перетворюють шлях пізнання себе, символізм, на інструменти терапії та зцілення клієнта. Це дилетантський підхід, який не має нічого спільного із психологією. Як і з символічною езотерикою.
Тому є два розуміння езотерики.
1. «Шизотерика» — буквальне сприйняття правил священних книг або способів пізнання себе, ангелів, демонів тощо. Наприклад, якщо людина на власні очі бачить ангелів, то це ближче до психозу.
2. Символічна езотерика — спосіб духовного розвитку, розширення кругозору та глибокого пізнання себе. Щоб езотерика мала результати у теперішньому, буквальному, її потрібно приземляти «земними науками». На допомогу приходить психологія — реальна й вимірювана наука.
Навіть Карл Юнг захоплювався символічною езотерикою. Ось, наприклад, одна з його цитат: «Людина поступово перетворюється на уробороса, який знищує сам себе, на образ, який із давніх часів був символом людини, одержимої демоном. Першим закінченим прикладом цього типу є Наполеон». Так він пояснював архетип німецьких загарбників під час Другої світової війни.
Перше — спосіб духовного розвитку, самопізнання. Можна застосовувати для досягнення ефективнішого результату в роботі психолога з клієнтом, не як самостійний інструмент, а як елемент терапії.
Друге — буквальне сприйняття символів, дилетантство й мислення неспеціалістів, яке не має нічого спільного з психологією.